I Forgive You - Blog Posts
Maybe Aziraphale asked Crowley if he was still a demon in rome bc he was sure Crowley did a too-good thing for hell in the whole Job Story and then already had faith he could become an angel again
Like he's too good of heart to be a demon, surely heaven noticed their mistake somehow
Азірафель молився. Зціпивши руки в замок, нахиливши голову, подібно покірному священику, тихо промовляв. Він бачив, як схожими речами займаються люди, віруючі у церквах, чи фільмах. Вони ніби розмовляли з Богом, і робили це так довго (не в межах одного "сеансу", тривалістю з єдиний божественний текст, якщо що, а кількох тисячоліть), що Азірафаель почав повторювати за ними. Не те, щоб він не міг поспілкуватись з Богом особисто, він же янгол, і знає інші шляхи вийти на зв'язок зі Всевишнім, йому просто це подобалось, напевно. Точно, подобалось, як своєрідний акт медитації. Та й іноді хочеться розказати усе, про що думаєш, не отримавши жодної палаючої вітки у відповідь, чи не так?
Спочатку молитва стала новинкою в його розпорядку дня. Він завжди знаходив, про що розповісти. Згодом Азірафель вивчив усі тексти з божественних книг, і, коли здавалось, що розповідати особливо ні про що, зачитував по пам'яті уривки, котрі йому подобались в ту секунду найбільше. З часом нововведення перетворилось у звичку, а звичка — в рутину. Навіть після становлення архангелом, він не полишав ритуалу, і наприкінці робочого часу (закінчення котрого важко було обмежити чіткими рамками) продовжував бесіду з Богом.
Цього разу він не хотів говорити сам. Слова не вкладались в голові, і язик від втоми заплітався, тому одразу згадалась простенька "Отче наш".
"Отче наш, що є на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє" і так далі. Текст вискакував з вуст як по маслу, до моменту...
"І прости нам-"
На секунду в нього перехопило дихання.
Той вечір знову нагадав про себе. Він сам, не просячись і не дзвонячи, вліз у думки янгола, нахабно витісняючи інші спогади, і наповнив всю голову літаючим навкруги пилом і запахом старого паперу. Така поведінка, якщо у спогаду вона, поведінка ця, взагалі може існувати, нагадувала ще про декого зі схожими манерами. Закриті за чорним склом окуляри, котрі теж були у кімнаті. Певно що блискучі, від стримуваних сліз, і яскраві, як щойно відкритий келих шампанського у Рітц.
"І прости нам"
Слова далі не йшли. Голова чомусь стала важче, руки вже не могли її витримати і від того тремтіли. Чи від того?
"Я пробачаю тобі"
А він і не провинився. Це було безглуздо. Азірафель просто не знав, що сказати, і бовкнув першу ліпшу фразу, а та навіть не підходила атмосфері, котра зародилась у книгарні. Азірафель сказав, що пробачає його, хоча пробачати було ні за що. Кроулі просто вчинив як... ну, як Кроулі. Він завжди був вкрай щирим, це провявлялося у кожному сказаному ним слові, думках та діях, і Азірафель це в ньому цінує. Цінував, точніше.
"Забудь"
Він нічого поганого не зробив. Насправді, просто знову проявив себе і підтвердив, що все ще залишається собою. Навіть якщо це було неочікувано. Це було, саме так, лише неочікувано, та жодних негативних емоцій в самому Азірафелю не викликало. Він не образився, не розлютився та не постраждав фізично, за що ж йому було пробачати.
Але Кроулі зрозумів, що він насправді мав на увазі.
- Пробач мені...
Янгол опустив голову на стіл та мовчки заплакав.
"The worst he could say is no."
Aziraphale: "I forgive you."
(Yom Kippur is a Jewish holiday in which god is judging everyone based on their actions the past year, and decide how they shall live for the next year. Very intense. It's common to ask for forgiveness from those you hurt before Yom Kippur)
Me on Yom Kippur: if I hurt you in any way, please know that I'm sorry.
Friend: I forgive you.
Me: noooooo!!!
How are we all feeling about Aziraphale’s last “I forgive you”? Does it mean I forgive you for kissing me to try to get me to stay, I forgive you for choosing this moment to reveal your feelings, I forgive you for not coming with me, I forgive you for kissing me period??? What?
I keep going back and forth on it and I NEED to hear what everyone else is thinking. Lay it on me, I’m open to new interpretations because everything hurts and I’m dying.